Чорні тіні виринали з-під очей
І затьмарення стояло у думках,
Я боялася, від мене все втече,
Бо не мала стільки сили у руках.
Я боялася, що всі ми помремо,
Бо ніколи не чіплялись за життя.
Я боялася, що всі ми помремо.
Я боялася себе і свого "я".

Я спитала - навіщо ти тут?
Ти сказав - щоб врятувати тебе
Я кричала - вони тебе вб*ють!!!!
Рятуй себе! Чуєш? Рятуй себе.

Я пішла по коридору навмання.
Я шукала по куточках світляків.
Я пригадувала всі свої знання
І збирала по дорозі павуків.
Метастазам у мій мозок не дійти,
Він на мене не працює вже давно.
Але ліків нам ніколи не знайти.
Я помру, і тіло знімуть у кіно.

Я спитала - навіщо ти тут?
Ти сказав - щоб врятувати тебе.
Я кричала - вони тебе вб*ють!!!!
Рятуй себе! Чуєш? Рятуй себе.

Рятуй себе.

Comments

2018.09.16

Ed Zoryan

зовсім інший образ, ніж зараз